Результати проведення VII Міжнародної конференції «Сучасні інформаційні технології та системи в управлінні»30 Квітня 2026р.28–29 квітня 2026 року в місті Київ відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Сучасні інформаційні технології та системи в управлінні (Modern Information Technologies and Systems in Management)», яка стала ключовою важливою науковою подією та об’єднала провідних дослідників, викладачів і фахівців у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту та цифрового управління. Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут інновацій та конкуренції Макса Планка (Німеччина), Національний університет Ірландії в Мейнуті (Ірландія), Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є. Пухова НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» та Одеський національний економічний університет, що забезпечило високий рівень міжнародної та міжінституційної співпраці. Активну участь в організації конференції від кафедри комп’ютерних наук прийняли: завідувач кафедри, к.е.н., доцент Тішков Б.О.; д.е.н., професор Мозгаллі О.П.; доктор філософії, старший викладач Войніков М.Ю.; к.е.н., доцент Помазун О.М. та інші, які долучилися до підготовки програми, координації учасників і проведення заходу.
Конференція стала однією з найвагоміших наукових подій за весь період її проведення, зібравши рекордну кількість учасників – понад 210 осіб, серед яких студенти, аспіранти, молоді вчені, викладачі та представники наукових установ і партнерських організацій. Така висока активність учасників підтвердила актуальність тематики заходу та його важливість для розвитку сучасних інформаційних технологій і систем управління. 28 квітня 2026 р. відбулося пленарне засідання у дистанційному форматі з використанням платформи Zoom, що дозволило залучити учасників з різних країн, зокрема США, Канади, Німеччини та Ірландії. Засідання проходило у форматі доповідей англійською мовою.
Захід відкрила модератор — доктор економічних наук, професор Ольга Мозгаллі, яка наголосила на важливості розвитку сучасних інформаційних технологій у контексті цифрової трансформації економіки та управління. У межах секції було представлено низку актуальних доповідей міжнародного рівня. Зокрема, Марина Тарасенко (Maryna Tarasenko), практикуючий медичний фахівець зі США, представила доповідь щодо застосування сучасних інформаційних технологій у медичній практиці та управлінні.
Віктор Єгоров (Viktor Yehorov), Олег Кожушко (Oleg Kozhushko) та Сергій Грищенко (Serhiy Hryshchenko) висвітлили питання роботизації складальних процесів, зосередивши увагу на проєктуванні, впровадженні та оцінці економічної ефективності (ROI). Значний інтерес викликала доповідь Анастасії Степаненко (Anastasiia Stepanenko), яка досліджувала підходи до пояснюваного штучного інтелекту у контексті лікування онкологічних захворювань.
Важливим елементом роботи секції стала доповідь Джозефа Таймоні (Joseph Timoney) та Олени Держук (Olena Derzhuk), присвячена моделі співпраці між академічним середовищем та індустрією на прикладі взаємодії з Microsoft Ireland. Андрій Гнатюк (Andrii Hnatiuk) представив дослідження ролі штучного інтелекту у забезпеченні стратегічної гнучкості ІТ-організацій, тоді як Микола Войніков (Mykola Voinikov) розглянув застосування машин станів у веброзробці для управління складністю користувацьких інтерфейсів.
Другу секцію модерував доктор філософії Микола Войніков (Mykola Voinikov). У її межах було продовжено обговорення як прикладних, так і теоретичних аспектів розвитку інформаційних технологій та цифрової економіки. Зокрема, Вікторія Кириленко (Viktoria Kyrylenko) та Людмила Петренко (Liudmyla Petrenko) представили аналітичне дослідження щодо сценаріїв інтеграції фармацевтичного сектору України до європейського ринку. Роман Шаповал (Roman Shapoval) та Богдан Тішков (Bohdan Tishkov) розглянули еволюцію глобального ринку електронної пошти та роль штучного інтелекту у підвищенні ефективності комунікацій. Олександр Ципляк (Oleksandr Tsypliak) і Володимир Артемчук (Volodymyr Artemchuk) представили доповідь про перспективи комбінованого хостингу вебмікросервісів. Олександр Кіндзерський (Oleksandr Kindzerskyi) дослідив застосування алгоритму бджолиної колонії для аналізу динаміки акцій компаній.
Андрій Білинський (Andrii Bielinskyi), Володимир Соловйов (Vladimir Soloviev), Андрій Матвійчук (Andriy Matviychuk) та Юлія Стрільчук (Yuliia Strilchuk) презентували підходи до прогнозування фондового ринку з використанням індикаторів складності та методів глибокого навчання.
Владислав Кучер (Vladyslav Kucher), Олена Ніколаєвська (Elena Nikolaevskaya) та Павло Єршов (Pavlo Yershov) розкрили підходи до побудови багаторівневої архітектури верифікації систем математичного моделювання на основі великих мовних моделей (LLM). Завершальною стала доповідь Ірини Науменко (Iryna Naumenko), яка представила практичні аспекти функціонування інформаційних систем на прикладі виробничого підприємства. Секційні засідання наукової конференції відбулися 29 квітня у дистанційному форматі з використанням платформи Zoom, що забезпечило зручні умови для участі як доповідачів, так і слухачів. У межах конференції, присвяченої актуальним питанням штучного інтелекту, інтелектуальних систем, аналітики даних і цифрової економіки, було представлено розгорнуту програму доповідей, що охопила широкий спектр наукових напрямів і продемонструвала глибину досліджень, а також значну географічну репрезентативність закладів вищої освіти. Переважна більшість учасників брали участь у формі подання друкованих тез, а на секційному засіданні були представлені найбільш змістовні та актуальні доповіді.
У програмі конференції переважали доповіді, підготовлені представниками закладів вищої освіти України. Водночас було представлено й доповіді іноземних учасників, що засвідчує наявність міжнародної складової та сприяє розвитку наукової співпраці. Аналіз розподілу тез доповідей між закладами вищої освіти показав чітку концентрацію наукової активності в провідних університетах. Найбільш представленим виявився Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, представники якого підготували понад 60 тез доповідей, що є найвищим показником серед усіх учасників конференції. Це свідчить про послідовну та системну діяльність університету у сферах цифрової економіки, штучного інтелекту, бізнес-аналітики та інформаційних систем. Суттєвий внесок зробили також Національний університет «Одеська політехніка» (17 доповідей) та Національний університет «Київський авіаційний інститут» (15 тез), що свідчить про їх значну роль у розвитку інженерії та кіберфізичних систем. Високу активність продемонстрував і Одеський національний економічний університет (10 тез), а також Київський національний університет імені Тараса Шевченка (7 тез), підкреслюючи їхній науковий потенціал і залученість до досліджень. До групи закладів із середнім рівнем представленості (приблизно 3–4 тези доповіді) увійшли Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Сумський державний університет, Державний податковий університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Львівська політехніка та Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, що відображає їх стабільну наукову активність та участь у дослідницькому процесі.
Водночас значна кількість закладів вищої освіти була представлена поодинокими доповідями (1-2 тези). Серед них — Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Національна академія Служби безпеки України, Державний торговельно-економічний університет, Донбаська державна машинобудівна академія, Запорізький національний університет, Ужгородський національний університет, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Чернігівська політехніка, Хмельницький національний університет, Європейський університет, Університет «КРОК», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет будівництва і архітектури, Дніпровська політехніка, Миколаївський національний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, а також окремі відокремлені структурні підрозділи (коледжі), що вказує на широку, хоча й нерівномірну участь закладів у науковому заході. Географічний аналіз продемонстрував виражену концентрацію наукового потенціалу у столиці України. Зокрема, науковці з Києва забезпечили приблизно 60–65% усіх доповідей. Значна частка припала також на Одесу (близько 20%) та Харків (приблизно 10%), які традиційно залишаються потужними науково-освітніми центрами. Крім того, у конференції взяли участь представники Львова, Сум, Черкас, Запоріжжя, Ужгорода, Дніпра, Миколаєва, Хмельницького та інших міст, що підтверджує широку географію та всеукраїнський характер наукового представництва. Узагальнюючи статистичні дані, можна констатувати, що, попри домінування столичних закладів, регіональні університети зберігають стабільну наукову активність і роблять вагомий внесок у розвиток сучасних інформаційних технологій та штучного інтелекту. Конференція стала ефективною платформою для обміну знаннями, презентації результатів досліджень та налагодження міжуніверситетської співпраці, сприяючи консолідації наукової спільноти та розвитку професійних зв’язків. Таким чином, поєднання змістовної глибини доповідей із чітко вираженою статистичною картиною участі дозволяє говорити про високий рівень організації заходу, його масштабність і актуальність, а також про готовність української наукової спільноти до подальшої інтеграції у міжнародний простір, підкреслюючи її конкурентоспроможність і відкритість до співпраці. Секційні засідання конференції проводиться в дистанційному форматі з використанням платформи Zoom, що забезпечує зручну участь для всіх доповідачів незалежно від їхнього місця перебування. Усі учасники конференції отримали єдине посилання для підключення до головної онлайн-сесії.
Кожна секція працювала окремо під керівництвом модераторів, які забезпечували організованість і ефективність обговорень, створюючи структуроване середовище для наукового діалогу. У межах конференції було представлено 210 тез доповідей, що охоплюють актуальні напрями розвитку сучасних інформаційних технологій, аналітики даних та цифрової економіки. Велика кількість доповідей була підготовлена молодими вченими за активної підтримки досвідчених науковців, які спрямовували їхню дослідницьку діяльність, надавали цінні поради та допомагали у формуванні наукових підходів. Така співпраця сприяла підвищенню якості представлених робіт і забезпечила глибше опрацювання актуальних наукових проблем. Окремо варто відзначити активну участь професорсько-викладацького складу кафедри комп’ютерних наук, зокрема Мозгаллі О.П., д.е.н., професор; Ситник Н.В., к.е.н., професор; Устенко С.В., д.е.н., професор; Ріппа С.П., д.е.н., професор; Маєвський О.В., к.т.н., професор; Тішков Б.О., к.е.н., доцент; Васильєва Л.В., к.т.н., доцент; Граняк В.Ф., к.т.н., доцент; Помазун О.М., к.е.н., доцент; Денісова О.О., к.е.н., доцент; Краснюк М.Т., к.е.н., доцент; Добролюбова М.В., к.т.н., доцент; Кривошеєв К.В., к.т.н., доцент; Лозовик Ю.М., к.е.н., доцент; Войніков М.Ю., доктор філософії; Вознюк Я.Ю., доктор філософії; Чопорова О.В., доктор філософії, доцент; Сарибога Г.В., старший викладач, яка сприяла підготовці наукових досліджень, формуванню доповідей та розвитку дослідницьких компетентностей здобувачів освіти. Їхній внесок став важливою складовою успішного проведення заходу, сприяв розвитку наукового діалогу та зміцненню зв’язків між поколіннями дослідників, поглиблюючи академічну взаємодію та обмін досвідом. Робота конференції проходила за п’ятьма секціями:
Тематика доповідей засвідчила високий рівень наукових досліджень та інтерес учасників до впровадження сучасних цифрових рішень, зокрема штучного інтелекту, машинного навчання, великих даних і кібербезпеки. Конференція стала ефективною платформою для обміну ідеями, презентації результатів досліджень і розвитку міжуніверситетської наукової співпраці.
За підсумками участі доповідачі отримали сертифікати, що підтверджують участь у конференції обсягом 0,5 кредиту ЄКТС. Таким чином, онлайн-формат конференції поєднує доступність, чітку організацію та інтерактивність, створюючи комфортні умови для представлення наукових результатів і професійного обміну думками. Щиро дякуємо всім учасникам, які взяли участь у конференції, за активність, наукові доповіді, змістовні дискусії та вагомий внесок у розвиток сучасних інформаційних технологій і систем управління. Ваші ідеї, досвід та професійна зацікавленість стали важливою складовою успішного проведення заходу та сприяли формуванню продуктивного наукового середовища. Конференція вже стала традиційним щорічним науковим заходом, який об’єднує фахівців, дослідників і молодих учених для обміну знаннями та розвитку співпраці. Окрему вдячність висловлюємо співорганізаторам конференції – Міністерство освіти і науки України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут інновацій та конкуренції Макса Планка (Німеччина), Національний університет Ірландії в Мейнуті (Ірландія), Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г.Є. Пухова НАН України, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» та Одеський національний економічний університет за всебічну підтримку, організаційне сприяння та значний внесок у проведення заходу, розвиток міжнародної наукової співпраці та створення умов для ефективного обміну науковим досвідом. Запрошуємо стежити за анонсами наступних конференцій та долучатися до майбутніх наукових подій. |
