27 травня 2026 року на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана відбувся круглий стіл «Освіта 5.0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання», який об’єднав викладачів закладів вищої освіти та всіх зацікавлених учасників із Києва, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Житомира, Ірпеня, Умані та Миколаєва.

У заході взяли участь представники кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ ім. В. Гетьмана — Володимир Скіцько та Ольга Осипова, які представили тематичний блок «Детектори GenAI як інструмент доброчесності: валідація живого мислення чи загроза академічній довірі?».

У межах цього блоку було розглянуто одну з ключових проблем сучасної освіти: як змінюється розуміння академічної доброчесності в умовах активного використання генеративного штучного інтелекту студентами, викладачами та дослідниками. Особливу увагу спікери приділили питанню застосування детекторів ШІ-контенту в освітньому середовищі.

У доповіді наголошувалося, що детектори ШІ-контенту не можуть розглядатися як абсолютний доказ порушення академічної доброчесності. Їхні результати мають імовірнісний характер і можуть бути лише індикатором ризику, який потребує подальшого аналізу. Важливо оцінювати не лише фінальний текст, а й логіку мислення автора, джерела, чернетки, пояснення та здатність аргументовано захистити власну позицію.

Спікери підкреслили, що генеративний штучний інтелект уже став частиною професійної та освітньої реальності, тому його неможливо просто заборонити. Водночас використання генеративного ШІ потребує чітких правил, прозорості, критичного мислення та відповідального ставлення до результатів, отриманих за допомогою інструментів штучного інтелекту.

Особливу увагу було приділено відповідальному використанню детекторів ШІ-контенту. Було наголошено, що такі інструменти можуть бути корисними для попередньої оцінки ризиків, однак вони не повинні перетворюватися на єдину підставу для ухвалення рішень щодо академічної доброчесності. У складних або суперечливих випадках необхідними залишаються ручний аналіз тексту, контексту його створення та безпосередня комунікація з автором.