| - Головна»
- Інститути та факультети»
- Інститут інформаційних технологій в економіці»
- Кафедри»
- Кафедра штучного інтелекту, моделювання та статистики»
- Події
Події- 12 Червня 2026
11 червня 2026 року відбулося пленарне засідання ІV Міжнародної науково-практичної конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА», яке зібрало фахівців з різних закладів вищої освіти, практиків з бізнесу, представників органів державної влади.Конференцію відкрив Сергій Ващаєв, к.е.н., доцент, директор навчально-наукового інституту «Інститут інформаційних технологій в економіці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана». У своєму виступі він наголосив на важливості проведення таких наукових заходів, підкресливши, що тематика доповідей цілком віддзеркалює сучасні тенденції стрімкого розвитку ШІ-технологій та їхній вплив на економіку, освіту, бізнес і суспільство загалом.Із вітальним словом до учасників звернулася Лариса Антонюк, д.е.н., професор, проректор з наукової роботи КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Вона зазначила про особливу важливість співпраці науки, бізнесу та держави, наголосивши на необхідності взаємного обміну досвідом, науковими напрацюваннями, технологічними рішеннями та практичними кейсами. Саме така взаємодія створює підґрунтя для формування сучасного цифрового середовища, розвитку інноваційних досліджень і підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах швидких технологічних змін.Жваву дискусію викликала доповідь Анатолія Колота, д.е.н., професора, проректора з науково-педагогічної роботи КНЕУ імені Вадима Гетьмана на тему «Соціально-трудові детермінанти цифровізації: становлення платформи «Праця 5.0», в рамках якої були підняті надважливі питання про місце і роль освіти у сучасному світі, який змінюється під впливом технологій; про ринок праці, який трансформується не так як очікують дослідники; про компетенції фахівців майбутнього; про місце людини у технологічному світі.Бачення Мінцифри щодо різних аспектів використання інструментів штучного інтелекту озвучила Анастасія Бистрицька, юристка з питань регулювання ШІ при Міністерстві цифрової трансформації України в рамках своєї доповіді «Особливості відповідального використання штучного інтелекту: бачення Міністерства цифрової трансформації України». Зокрема, у доповіді було представлено стратегічне бачення Мінцифри щодо інтеграції штучного інтелекту у сферу вищої освіти, окреслено основні виклики, які постають перед українськими ЗВО, а також запропоновано кроки, що можуть допомогти закладам освіти синхронізувати власний розвиток із національною політикою у сфері ШІ.Використанню ШІ в освіті також були присвячені доповідь «Освіта 5.0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання», яку представили Марина Сільченко, к.е.н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації КНЕУ імені Вадима Гетьмана, та Юлія Красюк, к.пед.н., доцент, завідувач кафедри інформатики та системології КНЕУ імені Вадима Гетьмана, координатор Інституту дистанційної освіти, та доповідь Ірени Павлишин, PhD.Eng., аssistant рrofessor, Poznan University of Technology (Польща) та Володимира Скіцька, к.е.н, доцента, доцента кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана, на тему «A Comparative Study of Students’ Attitudes Toward AI at KNEU (Ukraine) and PUT (Poland) in 2025–2026». Цікавим кейсом цих доповідей для присутніх стала можливість побачити не лише порівняння ставлення студентів двох країн до використання штучного інтелекту, а й зіставлення результатів опитувань, отриманих двома групами дослідників.В рамках технологічного напряму пленарного засідання з доповіддю на тему «Програмування 3.0: чому штучний інтелект — не кінець освіти, а її новий інструмент» виступив Олесь Добосевич, в.о. декана Факультету прикладних наук Українського католицького університету. У своєму виступі він навів низку кейсів застосування підходів Програмування 3.0 та зазначив, що, попри стрімкий розвиток ШІ-інструментів для написання програмного коду, класична інженерія програмного забезпечення залишається надзвичайно актуальною.Іншою доповіддю технологічного напряму, яка по суті випередила на сьогодні свій час, стала доповідь Олексія Мінакова, консультанта із впровадження та використання генеративного ШІ, експерта курсу «Штучний інтелект для бізнесу» від Google, освітнього партнера із ШІ Prometheus, Дія.Освіта, Laba, на тему «Контекстна інженерія як новий компонент професійних компетенцій в епоху агентного ШІ». У своєму виступі він зазначив, що з появою ШІ-агентів та агентного ШІ вже недостатньо вміти писати якісні промпти – потрібно опановувати інженерію контексту, яка дає змогу повною мірою розкрити їхній потенціал.Поглядом у майбутнє також стала доповідь Іради Джалладової, д. ф-м. н., професора, завідувача кафедри системного аналізу та кібербезпеки КНЕУ імені Вадима Гетьмана, та Олега Камінського, д.е.н., доцента, професора кафедри системного аналізу та кібербезпеки КНЕУ імені Вадима Гетьмана, на тему «Кібербезпека бізнесу в епоху генеративного AI та квантових обчислень». У своєму виступі вони акцентували увагу на кібербезпекових викликах для бізнесу в умовах розвитку генеративного ШІ та квантових технологій, наголосивши, що цифрова трансформація поряд із новими можливостями посилює ризики, пов’язані із захистом даних, кіберзагрозами та стійкістю цифрової інфраструктури.Результати досліджень за темою «Кластерний аналіз в економіці» були представлені Андрієм Матвійчуком, д.е.н., професором, професором кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана, директором Наукового парку КНЕУ. У своїй доповіді він продемонстрував можливості здійснення кластерного аналізу за допомогою сучасного інструментарію штучних нейронних мереж і зацікавив присутніх перспективами використання цих підходів у власних дослідженнях.Василь Мельник, к. ф-м. н., асистент кафедри математичного моделювання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича представив результати власних досліджень в рамках доповіді «Вартісно-орієнтовані дерева рішень на основі теорії перспектив для прогнозування відтоку клієнтів».Модерувала пленарне засідання Тетяна Кмитюк, к.е.н., доцент, доцент кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана.12 червня 2026 року в межах секційних засідань ІV Міжнародної науково-практичної конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА» було представлено наукові доповіді, присвячені актуальним питанням за такими напрямками:цифрові трансформації економіки та державного управління;моделювання та аналіз даних в економіці;штучний інтелект в економіці, бізнесі та управлінні;методи машинного та глибокого навчання у дослідженнях цифрової економіки;смарт-аналітика та кібербезпека бізнесу;штучний інтелект у парадигмі сучасної освіти.Секційні засідання стали майданчиком для наукової дискусії, обміну досвідом і фахового обговорення актуальних проблем цифрової економіки за участю науковців, фахівців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти.Два дні конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА», яка вже вчетверте проходила в КНЕУ імені Вадима Гетьмана, були надзвичайно насиченим і змістовним. Організатори щиро дякують усім учасникам за активну участь, запитання та конструктивні дискусії.До зустрічі на П’ЯТІЙ Міжнародній конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА»! - 27 Травня 2026
27 травня 2026 року на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана відбувся круглий стіл «Освіта 5.0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання», який об’єднав викладачів закладів вищої освіти та всіх зацікавлених учасників із Києва, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Житомира, Ірпеня, Умані та Миколаєва.У заході взяли участь представники кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ ім. В. Гетьмана — Володимир Скіцько та Ольга Осипова, які представили тематичний блок «Детектори GenAI як інструмент доброчесності: валідація живого мислення чи загроза академічній довірі?».У межах цього блоку було розглянуто одну з ключових проблем сучасної освіти: як змінюється розуміння академічної доброчесності в умовах активного використання генеративного штучного інтелекту студентами, викладачами та дослідниками. Особливу увагу спікери приділили питанню застосування детекторів ШІ-контенту в освітньому середовищі.У доповіді наголошувалося, що детектори ШІ-контенту не можуть розглядатися як абсолютний доказ порушення академічної доброчесності. Їхні результати мають імовірнісний характер і можуть бути лише індикатором ризику, який потребує подальшого аналізу. Важливо оцінювати не лише фінальний текст, а й логіку мислення автора, джерела, чернетки, пояснення та здатність аргументовано захистити власну позицію.Спікери підкреслили, що генеративний штучний інтелект уже став частиною професійної та освітньої реальності, тому його неможливо просто заборонити. Водночас використання генеративного ШІ потребує чітких правил, прозорості, критичного мислення та відповідального ставлення до результатів, отриманих за допомогою інструментів штучного інтелекту.Особливу увагу було приділено відповідальному використанню детекторів ШІ-контенту. Було наголошено, що такі інструменти можуть бути корисними для попередньої оцінки ризиків, однак вони не повинні перетворюватися на єдину підставу для ухвалення рішень щодо академічної доброчесності. У складних або суперечливих випадках необхідними залишаються ручний аналіз тексту, контексту його створення та безпосередня комунікація з автором. - 25 Травня 2026
23 травня 2026 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбувся масштабний профорієнтаційний захід «Відкрий КНЕУ», який зібрав майбутніх вступників, їхніх батьків, викладачів, студентів та представників факультетів і навчально-наукових інститутів університету. Подія стала важливим майданчиком для знайомства абітурієнтів з освітніми можливостями КНЕУ, особливостями вступної кампанії 2026 року та перспективами навчання за сучасними освітніми програмами.Інститут інформаційних технологій в економіці на заході представляв його очільник — Сергій Ващаєв, який ознайомлював абітурієнтів та їхніх батьків з освітніми програмами ІІТЕ, особливостями навчання в інституті та можливостями професійного розвитку студентів.У межах заходу представники кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики Володимир Скіцько, Вікторія Кравченко, Тетяна Кмитюк взяли участь у спілкуванні з майбутніми вступниками та ознайомили їх з освітньою програмою «Економічна кібернетика та штучний інтелект».Під час зустрічі абітурієнти мали змогу дізнатися про зміст програми, її практичну спрямованість, поєднання економічної підготовки, аналітики даних, моделювання, цифрових технологій та штучного інтелекту. Особливу увагу було приділено тому, які компетентності формує освітня програма, у яких сферах можуть реалізувати себе її випускники та як майбутні фахівці здатні поєднувати економічне мислення з інструментами ШІ та data-driven аналітики.Формат живого спілкування дав змогу майбутнім вступникам поставити запитання щодо навчання, дисциплін освітньої програми, можливостей професійного розвитку, участі у студентських наукових ініціативах та подальшої кар’єрної траєкторії.Освітня програма «Економічна кібернетика та штучний інтелект» зацікавила вступників як сучасний напрям підготовки, що відповідає викликам цифрової трансформації економіки. Вона відкриває можливості для формування фахівців нового покоління = економістів, здатних працювати з даними, будувати моделі, використовувати інструменти штучного інтелекту та підтримувати ухвалення управлінських рішень у бізнесі, державному секторі й дослідницькому середовищі.Участь у заході «Відкрий КНЕУ» стала важливою складовою профорієнтаційної роботи кафедри та ще однією нагодою показати майбутнім вступникам, що КНЕУ — це простір сучасної економічної освіти, практичних можливостей, інноваційного мислення та професійного зростання. - 20 Травня 2026
20 травня 2026 року на базі кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики в рамках роботи студентського наукового гуртка (дискусійного клубу) «ЦифрЕк: цифрові трансформації в економіці та суспільстві» відбувся вебінар «Data-driven підхід в продуктовому IT» із запрошеним спікером Олексієм Шияненко, Product Manager, SKELAR.Data-driven підхід стає одним із ключових трендів не лише у сфері продуктового ІТ, а й у багатьох інших галузях економіки. Дані дедалі частіше виступають своєрідним дороговказом у прийнятті рішень: вони допомагають краще розуміти потреби користувачів, оцінювати ефективність дій, перевіряти гіпотези та знаходити нові можливості для розвитку. Саме тому фахівці, які вміють правильно працювати з даними, інтерпретувати їх і перетворювати на практичні рішення, отримують важливу конкурентну перевагу на сучасному ринку праці.Під час вебінару особливу увагу було приділено тому, як продуктові команди використовують дані на різних етапах життєвого циклу IT-продукту: від виявлення потреб користувачів і формулювання продуктових гіпотез до їх тестування, аналізу результатів та масштабування успішних рішень. Спікер поділився практичним досвідом застосування метрик, аналітичних інструментів і продуктових підходів, які допомагають командам ухвалювати не інтуїтивні, а обґрунтовані рішення.Також було розглянуто шлях даних – від їх збору, очищення та структурування до побудови інтерактивних дашбордів за допомогою сучасних програмних засобів. Було розглянуто інструменти роботи з даними, які сьогодні є затребуваними серед роботодавців, а також підходи до візуалізації інформації для підтримки управлінських і продуктових рішень.Важливою частиною вебінару стало обговорення використання штучного інтелекту в аналітиці даних. Спікер звернув увагу на те, у яких завданнях ШІ може бути справді корисним помічником. Водночас було наголошено, що ШІ не замінює критичного мислення фахівця, не скасовує необхідності розуміти природу даних і потребує відповідального використання, особливо коли йдеться про ухвалення важливих бізнес-рішень.Жвава дискусія відбулася наприкінці вебінару під час Q&A-сесії. Учасники обговорили, які навички сьогодні є важливішими для входу в ІТ-сферу — hard skills чи soft skills; що потрібно знати здобувачу освіти, аби розпочати кар’єру в сучасному ІТ-бізнесі; які інструменти варто опановувати вже під час навчання в університеті; а також яку роль відіграють комунікація, командна робота, аналітичне мислення та здатність швидко навчатися.Проведення таких зустрічей сприяє посиленню практичної складової освітнього процесу, розширенню професійного світогляду здобувачів вищої освіти і формуванню актуальних компетентностей, необхідних для роботи в умовах цифрової трансформації економіки.Кафедра штучного інтелекту, моделювання та статистики щиро дякує Олексію Шияненку за змістовний виступ, практичні приклади, відкритість до діалогу та цінні поради для здобувачів вищої освіти. Такі заходи допомагають здобувачам краще зрозуміти вимоги сучасного ринку праці, побачити можливі професійні траєкторії та усвідомити важливість розвитку data-driven мислення для майбутньої кар’єри.Довідка.SKELAR — український venture builder, який створює та розвиває міжнародні продуктові IT-компанії. Компанія працює за логікою венчурного бізнесу: разом із кофаундерами формує сильні команди, запускає технологічні продукти та масштабує їх на глобальних ринках.У портфелі SKELAR — низка бізнесів у різних нішах, зокрема EdTech, SaaS, marketplace-рішення та мобільні продукти, якими користується мільйони користувачів у різних регіонах світу, зокрема у США, Європі, Південній Америці та Азії. - 11 Травня 2026
Володимир Скіцько, доцент кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ ім. В. Гетьмана, гарант освітньої програми «Економічна кібернетика та штучний інтелект», отримав Подяку Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради та Київської Малої академії наук учнівської молоді.Відзнаку вручено за самовіддану роботу із творчо обдарованою учнівською молоддю на ІІ міському етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у 2025–2026 навчальному році.Під керівництвом Володимира Скіцька учні різних закладів освіти міста Києва досягли вагомих результатів у відділенні «Інформаційні технології»в цьогорічному конкурсі:– два перших місця — у секціях «Програмна інженерія» та «Системи та технології штучного інтелекту»;– друге місце — у секції «Системи та технології штучного інтелекту»;– два третіх місця — у секції «Навчальні, ігрові програми та віртуальна реальність».Ця відзнака є важливим свідченням не лише особистого внеску викладача у розвиток учнівської науково-дослідницької діяльності, а й ширшої місії кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики — підтримувати талановиту молодь на різних етапах її освітнього та професійного становлення.Викладачі кафедри працюють не лише зі здобувачами вищої освіти, а й активно долучаються до розвитку учнівської молоді: консультують дослідницькі проєкти, беруть участь у роботі журі, підтримують конкурсні ініціативи, допомагають школярам робити перші кроки у сфері науки, аналітики, програмування, штучного інтелекту та цифрових технологій.Особливо важливо, що така співпраця створює місток між шкільною дослідницькою діяльністю та університетською освітою. Учні отримують можливість не лише поглибити знання, а й навчитися формулювати дослідницькі питання, аргументувати власну позицію, працювати з даними, презентувати результати та критично осмислювати застосування сучасних технологій.Київська Мала академія наук учнівської молоді є важливим простором для розвитку обдарованих учнів, де їхня зацікавленість може перерости у перший справжній дослідницький досвід. Співпраця викладачів КНЕУ з Київською МАН сприяє формуванню нового покоління молодих дослідників, аналітиків, фахівців з інформаційних технологій та штучного інтелекту.Кафедра штучного інтелекту, моделювання та статистики щиро вітає Володимира Скіцька з отриманням Подяки та висловлює вдячність Київській МАН за багаторічну співпрацю, довіру й спільну роботу задля підтримки талановитої молоді. - 07 Травня 2026
02 травня 2026 року гарант ОП «Економічна кібернетика та штучний інтелект» Володимир Скіцько та гарант ОП «Економічна кібернетика» Ольга Притоманова взяли участь у конференції Innovating Education 2026, організаторами якої є екосистема продуктових ІТ-компаній «Genesis» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації.Цьогорічна подія була присвячена актуальному питанню: як навчати нове покоління студентів у нових реаліях. Учасники конференції обговорювали трансформацію вищої освіти, адаптацію освітніх програм до потреб сучасного ринку праці, розвиток критичного мислення в епоху штучного інтелекту, зміну ролі викладача та посилення співпраці між університетами й продуктовим ІТ-бізнесом.Особлива увага була приділена тому, що сучасний університет має бути не лише простором передавання знань, а й середовищем формування цифрової культури, здатності до самонавчання, адаптивності та відповідального використання новітніх технологій.Участь у конференції стала цінною можливістю для професійного обміну досвідом з освітянами інших закладів освіти, представниками держави та технологічного бізнесу, а також для осмислення нових підходів до розвитку освітніх програм, зокрема в контексті підготовки фахівців для економіки майбутнього.Дякуємо організаторам, спікерам і учасникам Innovating Education 3.0 за змістовну подію, професійну атмосферу та натхненні дискусії про майбутнє української освіти.Детально про конференцію на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням. - 07 Травня 2026
7 травня 2026 року для студентів другого курсу факультету міжнародної економіки і менеджменту спеціальності «Міжнародна економіка» у межах вивчення дисципліни «Цифрова економіка» (групи МЕ-205і, МЕ-206і) було проведено оглядову лекцію, присвячену сучасним цифровим технологіям та інноваційним можливостям навчально-наукових лабораторій «Інформаційні управляючі системи та технології» кафедри комп’ютерних наук.Зустріч зі студентами була організована викладачем дисципліни «Цифрова економіка» – заступником завідувача кафедри з навчально-методичної роботи, доцентом кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики Кмитюк Тетяною Леонідівною.Лекцію провів доктор філософії, старший викладач кафедри комп’ютерних наук Вознюк Ярослав Юрійович. Під час заходу студенти ознайомилися з діяльністю навчально-наукової лабораторії «Інформаційні управляючі системи та технології», сучасним обладнанням, інноваційними напрямами досліджень і практичними прикладами реалізації студентських проєктів.Особливу увагу було приділено використанню цифрових технологій у сфері міжнародної економіки, автоматизації бізнес-процесів, розвитку цифрового підприємництва, аналізу даних та впровадженню інтелектуальних систем управління. Студентам були представлені сучасні технології та рішення, зокрема: технології 3D-друку та створення цифрових моделей; VR/AR-рішення для віртуальної взаємодії; засоби мікроелектроніки та IoT-технології; інструменти штучного інтелекту та аналізу даних; цифрові платформи для автоматизації бізнес-процесів та електронної комерції. У межах лекції здобувачам освіти також були продемонстровані найкращі практики реалізації студентських проєктів із використанням мікроконтролерних систем та технологій Інтернету речей. Зокрема, студенти ознайомилися з такими розробками: роботизовані комплекси; голосовий помічник; робот на колесах; IoT-система моніторингу; розумне дзеркало; система контролю доступу та інші інноваційні рішення.Особливий інтерес у студентів викликала презентація VR-окулярів, де здобувачі освіти мали можливість спробувати керувати віртуальними літальними апаратами та ознайомитися з можливостями технологій віртуальної реальності у сфері цифрових технологій і сучасних інтерактивних систем.Проведення подібних заходів сприяє формуванню цифрових компетентностей, розвитку практичних навичок роботи з сучасними технологіями та підготовці конкурентоспроможних фахівців для умов цифрової економіки та міжнародного бізнесу. - 06 Травня 2026
Одним з перших в Україні Володимир Скіцько, гарант ОП «Економічна кібернетика та штучний інтелект» успішно завершив навчання за новою програмою підвищення кваліфікації працівників закладів вищої освіти «Кар’єрні навички» від Genesis.Курс «Кар’єрні навички» від Genesis був спрямований на формування сучасного розуміння професійного розвитку у сфері продуктового ІТ та охоплював широкий спектр актуальних тем: від особливостей функціонування ІТ-індустрії та структури продуктових компаній до підготовки CV, портфоліо, мотиваційного листа, проходження співбесід, виконання тестових завдань і адаптації до корпоративної культури.Особливу практичну цінність мали модулі, присвячені організації публічних виступів, підготовці якісного візуального супроводу, цифровій безпеці, самонавчанню, Personal Knowledge Management та ефективній роботі з інформацією. Окрему увагу в межах курсу було приділено використанню штучного інтелекту в самонавчанні та розвитку критичного мислення в епоху ШІ, що є надзвичайно актуальним для підготовки фахівців, здатних успішно діяти в умовах динамічного цифрового середовища.Навчання на курсі дозволило поглибити розуміння того, які hard skills і soft skills є важливими для сучасного фахівця, зокрема в контексті розвитку кар’єри, роботи з інформацією, комунікації, самоорганізації, безперервного навчання та відповідального використання цифрових інструментів.Отримані знання та практичні підходи є цінними для подальшого вдосконалення освітнього процесу, оновлення змісту навчальних дисциплін і посилення практикоорієнтованої складової підготовки здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Економічна кібернетика та штучний інтелект».Щиро дякуємо команді Genesis за якісний освітній продукт, сучасний зміст, структурований підхід до навчання та можливість поглибити навички, які мають важливе значення для професійного розвитку в умовах цифрової трансформації. - 01 Травня 2026
29.04.2026 р. викладачі кафедри Шатарська І.Ф. і Кравченко В.Л. провели зустріч з випускниками Русанівського фізико-математичного ліцею (серед учасників збірної України, яка здобула 1 місце на першій Європейській олімпіаді з математики, був учень 10 класу О. Горбунов).Вони ознайомили 11-класників з освітньою програмою нашої кафедри «Економічна кібернетика і штучний інтелект» та провели майстер-клас «Фрактали та сучасність» - побудова геометричних фракталів чатом ШІ, їхнє використання в інформаційних технологіях, дослідженні фондових ринків, моделюванні життєвого циклу товарів. - 29 Квітня 2026
29 квітня 2026 року в КНЕУ ім. В. Гетьмана відбувся ярмарок вакансій «Кар’єрний лабіринт», який організовано Центром кар’єрного розвитку «Перспектива», що діє в нашому Університеті.Девіз Кар’єрного лабіринту – «Проклади свій маршрут до роботи мрії!»І дійсно «Кар’єрний лабіринт» - це не просто ярмарок вакансій, це простір пошуку, вибору й професійного самовизначення. Адже шлях до роботи мрії рідко буває прямим: він потребує рішучості, гнучкості, готовності навчатися, пробувати нове й будувати власний маршрут крок за кроком. Захід став важливим майданчиком для живого діалогу між здобувачами вищої освіти, роботодавцями та представниками університетської спільноти. Для студентів це була можливість не лише ознайомитися з актуальними вакансіями, стажуваннями та програмами професійного розвитку, а й краще зрозуміти очікування сучасного ринку праці.Особливо цінним є те, що такі події допомагають студентам подивитися на власну кар’єрну траєкторію більш усвідомлено: оцінити свої сильні сторони, визначити напрями для розвитку, поставити роботодавцям конкретні запитання та побачити, які компетентності сьогодні є найбільш затребуваними.На ярмарку було представлено такі компанії:міжнародні аудиторські та консалтингові компанії, зокрема, Deloitte, EY, PwC, KPMG, BDO, Forvis Mazars, RSM Ukraine, Grant Thornton Ukraine, Crowe Erfolg Ukraine, Kreston Ukraine, EBS та Moore.банківські установи: Ощадбанк, ПриватБанк та ProCredit Bank;IТ-компанія Genesis;виробництво, торгівля та рітейл: Dnipro-M, Pandora, Сільпо, IDS Ukraine, UKRNAFTA;юридичні компанії: Sayenko Kharenko, Адвокатське бюро Івана Хомича;освітні організації: English Prime School;та інші.Для КНЕУ проведення таких заходів є важливою складовою взаємодії освіти, бізнесу та ринку праці. Саме через подібні ініціативи Університет допомагає здобувачам не лише отримувати знання, а й трансформувати їх у реальні професійні можливості.На фото: директор Інституту інформаційних технологій в економіці КНЕУ ім. В.Гетьмана Сергій Ващаєв, гарант ОП «Економічна кібернетика та штучний інтелект» Володимир Скіцько, здобувачі ОП «Економічна кібернетика», ОП «Економічна кібернетика та штучний інтелект».
|