11 червня 2026 року відбулося пленарне засідання ІV Міжнародної науково-практичної конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА», яке зібрало фахівців з різних закладів вищої освіти, практиків з бізнесу, представників органів державної влади.

Конференцію відкрив Сергій Ващаєв, к.е.н., доцент, директор навчально-наукового інституту «Інститут інформаційних технологій в економіці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана». У своєму виступі він наголосив на важливості проведення таких наукових заходів, підкресливши, що тематика доповідей цілком віддзеркалює сучасні тенденції стрімкого розвитку ШІ-технологій та їхній вплив на економіку, освіту, бізнес і суспільство загалом.

Із вітальним словом до учасників звернулася Лариса Антонюк, д.е.н., професор, проректор з наукової роботи КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Вона зазначила про особливу важливість співпраці науки, бізнесу та держави, наголосивши на необхідності взаємного обміну досвідом, науковими напрацюваннями, технологічними рішеннями та практичними кейсами. Саме така взаємодія створює підґрунтя для формування сучасного цифрового середовища, розвитку інноваційних досліджень і підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах швидких технологічних змін.

Жваву дискусію викликала доповідь Анатолія Колота, д.е.н., професора, проректора з науково-педагогічної роботи КНЕУ імені Вадима Гетьмана на тему «Соціально-трудові детермінанти цифровізації: становлення платформи «Праця 5.0», в рамках якої були підняті надважливі питання про місце і роль освіти у сучасному світі, який змінюється під впливом технологій; про ринок праці, який трансформується не так як очікують дослідники; про компетенції фахівців майбутнього; про місце людини у технологічному світі.

Бачення Мінцифри щодо різних аспектів використання інструментів штучного інтелекту озвучила Анастасія Бистрицька, юристка з питань регулювання ШІ при Міністерстві цифрової трансформації України в рамках своєї доповіді  «Особливості відповідального використання штучного інтелекту: бачення Міністерства цифрової трансформації України». Зокрема, у доповіді було представлено стратегічне бачення Мінцифри щодо інтеграції штучного інтелекту у сферу вищої освіти, окреслено основні виклики, які постають перед українськими ЗВО, а також запропоновано кроки, що можуть допомогти закладам освіти синхронізувати власний розвиток із національною політикою у сфері ШІ.

Використанню ШІ в освіті також були присвячені доповідь «Освіта 5.0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання», яку представили Марина Сільченко, к.е.н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації КНЕУ імені Вадима Гетьмана, та Юлія Красюк, к.пед.н., доцент, завідувач кафедри інформатики та системології КНЕУ імені Вадима Гетьмана, координатор Інституту дистанційної освіти, та доповідь Ірени Павлишин, PhD.Eng., аssistant рrofessor, Poznan University of Technology (Польща) та Володимира Скіцька, к.е.н, доцента, доцента кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана, на тему «A Comparative Study of Students’ Attitudes Toward AI at KNEU (Ukraine) and PUT (Poland) in 2025–2026». Цікавим кейсом цих доповідей для присутніх стала можливість побачити не лише порівняння ставлення студентів двох країн до використання штучного інтелекту, а й зіставлення результатів опитувань, отриманих двома групами дослідників.

В рамках технологічного напряму пленарного засідання з доповіддю на тему «Програмування 3.0: чому штучний інтелект — не кінець освіти, а її новий інструмент» виступив Олесь Добосевич, в.о. декана Факультету прикладних наук Українського католицького університету. У своєму виступі він навів низку кейсів застосування підходів Програмування 3.0 та зазначив, що, попри стрімкий розвиток ШІ-інструментів для написання програмного коду, класична інженерія програмного забезпечення залишається надзвичайно актуальною.

Іншою доповіддю технологічного напряму, яка по суті випередила на сьогодні свій час, стала доповідь Олексія Мінакова, консультанта із впровадження та використання генеративного ШІ, експерта курсу «Штучний інтелект для бізнесу» від Google, освітнього партнера із ШІ Prometheus, Дія.Освіта, Laba, на тему «Контекстна інженерія як новий компонент професійних компетенцій в епоху агентного ШІ». У своєму виступі він зазначив, що з появою ШІ-агентів та агентного ШІ вже недостатньо вміти писати якісні промпти – потрібно опановувати інженерію контексту, яка дає змогу повною мірою розкрити їхній потенціал.

Поглядом у майбутнє також стала доповідь Іради Джалладової, д. ф-м. н., професора, завідувача кафедри системного аналізу та кібербезпеки КНЕУ імені Вадима Гетьмана, та Олега Камінського, д.е.н., доцента, професора кафедри системного аналізу та кібербезпеки КНЕУ імені Вадима Гетьмана, на тему «Кібербезпека бізнесу в епоху генеративного AI та квантових обчислень». У своєму виступі вони акцентували увагу на кібербезпекових викликах для бізнесу в умовах розвитку генеративного ШІ та квантових технологій, наголосивши, що цифрова трансформація поряд із новими можливостями посилює ризики, пов’язані із захистом даних, кіберзагрозами та стійкістю цифрової інфраструктури.

Результати досліджень за темою «Кластерний аналіз в економіці» були представлені Андрієм Матвійчуком, д.е.н., професором, професором кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана, директором Наукового парку КНЕУ. У своїй доповіді він продемонстрував можливості здійснення кластерного аналізу за допомогою сучасного інструментарію штучних нейронних мереж і зацікавив присутніх перспективами використання цих підходів у власних дослідженнях.

Василь Мельник, к. ф-м. н., асистент кафедри математичного моделювання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича представив результати власних досліджень в рамках доповіді  «Вартісно-орієнтовані дерева рішень на основі теорії перспектив для прогнозування відтоку клієнтів».

Модерувала пленарне засідання Тетяна Кмитюк, к.е.н., доцент, доцент кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

12 червня 2026 року в межах секційних засідань ІV Міжнародної науково-практичної конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА» було представлено наукові доповіді, присвячені актуальним питанням за такими напрямками:

• цифрові трансформації економіки та державного управління;
• моделювання та аналіз даних в економіці;
• штучний інтелект в економіці, бізнесі та управлінні;
• методи машинного та глибокого навчання у дослідженнях цифрової економіки;
• смарт-аналітика та кібербезпека бізнесу;
• штучний інтелект у парадигмі сучасної освіти.

Секційні засідання стали майданчиком для наукової дискусії, обміну досвідом і фахового обговорення актуальних проблем цифрової економіки за участю науковців, фахівців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти.

Два дні конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА», яка вже вчетверте проходила в КНЕУ імені Вадима Гетьмана, були надзвичайно насиченим і змістовним. Організатори щиро дякують усім учасникам за активну участь, запитання та конструктивні дискусії.

До зустрічі на П’ЯТІЙ Міжнародній конференції «ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА»!