26 травня2026 року у конференц-залі компанії ITERA відбувся черговий освітній день для студентів ІТ-спеціальностей КНЕУ ім. Вадима Гетьмана та Фахового коледжу інформаційних систем і технологій. Захід став уже п’ятою зустріччю у межах співпраці впродовж поточного навчального року, що реалізується за сприяння завідувача кафедри комп’ютерних наук КНЕУ Тішкова Богдана Олександровича та керівництва компанії ITERA. 

Організація подібних заходів є важливим елементом практикоорієнтованої підготовки здобувачів освіти, оскільки дозволяє студентам безпосередньо знайомитися із сучасними технологіями, професійними інструментами та актуальними трендами ІТ-індустрії.

Від кафедри комп’ютерних наук у заході взяла участь доцент, кандидат технічних наук, гарант освітньо-професійної програми «Системи штучного інтелекту» Васильєва Людмила Володимирівна.

У лекційній частині освітнього дня взяли участь студенти 1-4 курсів спеціальності «Комп’ютерні науки», магістранти освітніх програм «Системи штучного інтелекту» та «Інформаційні управляючі системи та технології», а також студенти ВСП "ФКІСІТ КНЕУ ім. В.Гетьмана", які навчаються за напрямом «Програмна інженерія».

У межах заходу відбулися дві відкриті лекції, присвячені сучасним практикам автоматизації тестування та використанню AI-інструментів у розробці програмного забезпечення.

Першу лекцію «Test Automation Overview» провів провідний фахівець ІT-компанії ITERA Олексій Груба (Oleksiy Gruba).

Під час виступу лектор представив комплексний огляд сучасного автоматизованого тестування програмного забезпечення, пояснивши його роль у життєвому циклі розробки цифрових продуктів. Було підкреслено, що в умовах швидкої розробки та постійних змін функціональності саме автоматизація тестування забезпечує стабільність продукту, контроль якості та можливість швидкого випуску оновлень.

Основна увага у виступі Олексія Груби була приділена автоматизації тестування вебзастосунків – одному з найпопулярніших напрямів сучасного QA Engineering. Лектор зазначив, що такі застосунки працюють у браузері, а їх тестування вимагає використання спеціалізованих інструментів для моделювання користувацьких сценаріїв та перевірки коректності роботи.

Олексій Груба детально охарактеризував провідні технології автоматизації тестування вебінтерфейсів, серед яких: Playwright; Selenium; Cypress; WebdriverIO.

Було пояснено особливості кожного інструмента та сфери їх застосування. Окрему увагу приділено Playwright як одному з сучасних фреймворків для end-to-end тестування, що дозволяє використовувати єдиний тестовий код для перевірки роботи застосунку у різних браузерах.

Лектор пояснив базові принципи функціонування автоматизованого тестування, продемонструвавши, як тестовий код взаємодіє з браузером через відповідні бібліотеки та механізми керування браузерним середовищем. Було розглянуто загальну модель виконання тестів: від написання сценарію тестування до запуску браузера, імітації дій користувача, надсилання команд та перевірки очікуваних результатів.

Окремий тематичний блок було присвячено API-тестуванню, яке сьогодні відіграє важливу роль у перевірці серверної логіки та взаємодії між програмними компонентами.

Олексій Груба пояснив, що API-тестування дозволяє працювати без графічного інтерфейсу користувача, безпосередньо надсилаючи запити до сервера та аналізуючи отримані відповіді. Такий підхід дає змогу швидше перевіряти бізнес-логіку застосунків, стабільність сервісів та коректність інтеграцій.

Серед популярних інструментів API-автоматизації було розглянуто Postman, REST Assured, Playwright (для роботи з API-запитами) та Karate.

Лектор підкреслив, що сучасний фахівець із тестування повинен володіти не лише навичками UI-автоматизації, а й розуміти принципи роботи мережевих запитів, HTTP-протоколу, REST-архітектури та серверної взаємодії.

Другу лекцію провів Олександр Скачков – досвідчений Frontend Team Lead компанії ITERA, фахівець із багаторічним досвідом веброзробки, створення enterprise-рішень та управління ІТ-проєктами.

Під час попередньої зустрічі лектор знайомив студентів із концепціями low-code та no-code. Цього разу темою виступу стала одна з найбільш актуальних тенденцій сучасної індустрії програмного забезпечення – Vibe Coding.

У межах лекції Олександр Скачков розкрив сутність цього підходу, який стрімко набуває популярності завдяки активному розвитку генеративного штучного інтелекту та AI-асистованої розробки.

Лектором було пояснено, що Vibe Coding передбачає побудову програмних продуктів із активним використанням AI-інструментів, де значна частина коду генерується, аналізується та вдосконалюється інтелектуальними помічниками. При цьому роль розробника зміщується від безпосереднього написання кожного рядка коду до формування ідей, постановки задач, архітектурного бачення та контролю якості результату.

Олександр Скачков розглянув низку сучасних платформ та середовищ, які активно використовуються у новій хвилі AI-орієнтованої розробки: Cursor, Windsurf, Lovable, Bolt та Replit.

Було охарактеризовано особливості кожного інструмента, їх функціональні можливості та потенціал застосування у практичній діяльності розробників.

Окрему увагу спікер приділив концепції Design + AI, де штучний інтелект використовується не лише для генерації коду, а й для проєктування інтерфейсів, формування архітектурних рішень, створення користувацького досвіду та пришвидшення циклу розробки цифрових продуктів.

Під час лекції було детально проаналізовано переваги використання Vibe Coding. Серед ключових переваг лектор виділив такі, як: пришвидшення процесу розробки; швидке створення прототипів та MVP; зниження часу на рутинні задачі; підвищення продуктивності команд; швидший запуск і тестування бізнес-ідей.

Водночас Олександр Скачков наголосив, що активне використання AI-інструментів має й певні обмеження та ризики. Було розглянуто недоліки та потенційні виклики Vibe Coding, серед яких: недостатній контроль якості згенерованого коду; можливість появи прихованих помилок; проблеми безпеки та підтримуваності рішень; залежність від AI-інструментів; необхідність глибокого технічного розуміння для перевірки отриманих результатів.

Лектор підкреслив, що штучний інтелект не замінює фундаментальних знань програмування, алгоритмів, архітектури та інженерного мислення. Навпаки, ефективне використання сучасних AI-інструментів потребує високого рівня професійної підготовки та здатності критично оцінювати результати генерації.

Особливий інтерес у студентів викликало обговорення перспектив ролі розробника в умовах стрімкого розвитку AI-технологій та зміни підходів до створення програмного забезпечення.

Освітній день у компанії ITERA став ще одним важливим кроком у розвитку партнерської взаємодії між бізнесом та університетською освітою.

У межах зустрічі здобувачі освіти отримали актуальні знання про сучасні практики автоматизації тестування, новітні AI-орієнтовані підходи до розробки програмного забезпечення, а також змогли глибше зрозуміти вимоги сучасного ІТ-ринку праці.

Щиро дякуємо компанії ITERA, її керівництву та лекторам за професійний підхід, змістовні виступи, відкритість до співпраці та підтримку практичної підготовки майбутніх фахівців галузі інформаційних технологій.