Інститут інформаційних технологій в економіці

До 100-річчя з дня народження академіка В.М. Глушкова26 Жовтня 2023р.

26 жовтня 2023 року в Київському національному університеті імені Вадима Гетьмана пройшла Ювілейна міжнародна науково-практична конференція “ГЛУШКОВСЬКІ ЧИТАННЯ”, присвячена 100-річчю з дня народження В.М. Глушкова.

Цьогоріч Університет долучилися до конференції в якості співорганізатора. Організацією роботи конференції займалися викладачі, аспіранти та здобувачі вищої освіти кафедр: інформаційних систем в економіці, системного аналізу та кібербезпеки.

Конференція відбувалася у приміщеннях Наукової бібліотеки КНЕУ імені М.В. Довнар-Запольського і включала пленарне засідання та роботу секцій у форматі змагань CTF та фізичного хакінгу для студентів.

На пленарному засіданні, яке транслювалося в прямому ефірі каналу КНЕУ, прийняли участь стейкхолдери, провідні викладачі та аспіранти КНЕУ, які у своїх доповідях окреслили сучасні тенденції розвитку кібернетики, штучного інтелекту та кібербезпеки.

Відкрила роботу конференції завідувач кафедри системного аналізу та кібербезпеки д-р. фіз.мат.наук, проф. Джалладова І.А., яка у своїй доповіді розкрила основні питання розвитку кібернетики та її місце в сучасній науці. В доповіді  Джалладової І.А. також окреслила основні факти із біографії академіка В.М.  Глушкова та його роль в формуванні кібернетики.

Д.е.н., проф. Матвійчук А.В. у своїй доповіді «Штучний інтелект і його реалізація у прикладних задачах» наголосив про основні тенденції розвитку штучного інтелекту та його практичному використанні. 

Виступ к.е.н., проф. Дербенцева В.Д., на тему «Мовні моделі LLM» присвячено основним тенденціям розвитку сучасного напряму штучного інтелекту, пов’язаного з обробленням природної мови (NLP) та використанням мовних моделей для розв’язання задач NLP.

К . фіз.мат.н., доц. Мамонова А.В. представила креативні підходи для вивчення мов, математики та програмування, зокрема використання коміксів в навчанні та науці.

К.е.н., доц. Безкоровайний В.С. описав розвиток інформаційних систем та мереж в умовах обмежених ресурсів та навів приклади їх практичного використання в навчальному закладі.

З доповідями також виступив к.е.н., доц. Скіцько В.І. з темою «Вступ до промпт-інжинірингу», який навів приклади використання запитів до генеративного штучного інтелекту (чат-боту) та аспірант Синицький Р.К. з проблемою кібервійн в сучасному світі.

Про життєвий шлях академіка В.М. Глушкова та технології майбутнього розказав Голова громадської організації UkraineIS Сергій Вакарін, який презентував свою книгу «2030: Lessons for Ukraine».

На конференції також виступили стейкхолдери (представники компаній SoftServe, Luxoft) та інші гості.

Друга частина конференції пройшла у форматі KNEU HACK-CON і була присвячена практичним завданням та підвищення навичок в області інформаційної та кібербезпеки.

Захід відбувався у двох секціях:

  • Фізичний хакінг (англ. Hardware hacking) – робота з друкованими платами, конекторами тощо, для дослідження фізичних вразливостей і впливу відкритих контролерів та з’єднань на платі;
  • CTF – змагання (Capture the flag)  – змагання, які спрямовані на тестування та підвищення навичок в області кібербезпеки та інформаційної безпеки).

В організації фізичного хакінгу активну участь прийняли аспірант кафедри інформаційних систем в економіці, завідувач лабораторії «Систем штучного інтелекту» Вознюк Я.Ю. та студент кафедри системного аналізу та кібербезпеки Лютий О.О.

  
 

Студенти мали змогу дослідити функціонал та налаштувати параметри роботизованих макетів:

  1. «Роботизована рука»   Роботизована рука
  2. «Фонтан»   
  3. «Метелик-переможець»  
  4. «Клімат-контроль»  
  5.  «Пожежна безпека»  
  6. «Автоматизована система освітлення»   
  7. «Система світлофорів»  

Інша секція, в організації якої прийняли активну участь аспірант кафедри інформаційних систем в економіці Синицький Р.К. і студенти кафедри ІСЕ Борисенко О. А., Франчук М. К., Степаненко А. С.

    

Учасникам конференції в командному CTF були запропоновані наступні завдання:

  • Web-exploitation: учасники повинні шукати та використовувати вразливості в веб-додатках;
  • Reverse Engineering: учасники аналізують та зворотно розробляють програми, щоб знайти «прапорці» або вразливості;
  • Crypto: розкриття шифрів, розшифровка повідомлень та інші криптографічні виклики;
  • Forensics: відновлення втрачених або видалених даних, аналіз файлових форматів та слідів;
  • Steganography: виявлення прихованих повідомлень в медіафайлах (зображеннях, аудіо тощо);
  • Binary Exploitation: пошук та використання вразливостей у бінарних програмах.

За результатами виконання завдань учасники отримали призи від Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та компаній SoftServe, Luxoft.
  

Запис онлайн-трансляції заходу знаходиться за посиланням